П'єзоелектричний ефект (від грец. πιέζω (piézō) — тиск, стискаю) — ефект виникнення поляризації діелектрика під дією механічної напруги (Прямий п'єзоелектричний ефект). Існує і зворотний п'єзоелектричний ефект – виникнення механічних деформацій під впливом електричного поля.
П'єзоелектричні речовини (п'єзоелектрики), зокрема п'єзокераміка, має властивість, що при деформації під впливом зовнішнього механічного тиску з їхньої поверхні виникають електричні заряди. Цей ефект називається прямим п'єзоелектричним ефектом і було відкрито 1880 р. братами Кюрі.
П'єзоелектрики — кристали (п'єзокристали), які мають (наділені) властивістю при стиску продукувати електричний заряд (прямий п'єзоефект) або зворотною властивістю під дією електричної напруги змінювати форму: стискатися/розширюватися, скручуватися, згинатися (зворотний п'єзоефект).
Прямий п'єзоелектричний ефект полягає в утворенні в кристалічному матеріалі електричних зарядів при додатку до нього механічних напруг, а обернений – у зміні розмірів діелектрика при додатку до нього електричного поля (див. 4.6.2).