Найбільш поширеними є 3 форми таблиці Менделєєва: "коротка", "довга", "наддовга". У «короткій» формі запису четвертий та наступні періоди займають по 2 рядки. У «довгому» варіанті лантаноїди та
винесені із загальної таблиці, роблячи її компактнішою.
Перший період, що містить 2 елементи, а також другий і третій, що налічують по 8 елементів, називаються малими. Інші періоди, що мають 18 і більше елементів – більшими. Номер періоду, якого відноситься хімічний елемент, визначається числом його електронних оболонок (енергетичних рівнів).
Головна відмінність класичної формулювання періодичного закону Менделєєва від сучасного полягає в тому, що первісне трактування відповідного наукового закону передбачає залежність властивостей елементів та утворених ними сполук від показників їхньої атомної ваги.
На даний момент Періодична таблиця Менделєєва містить 118 хімічних елементів. Кожен із них займає своє місце залежно від атомного числа. Воно показує скільки протонів містить ядро атома елемента і скільки електронів в атомі знаходяться навколо нього.