У відмінність від галюцинацій псевдогалюцинації проектуються не у зовнішньому просторі, а у "внутрішньому" – голоси звучать "всередині голови", хворі їх чують як би "внутрішнім вухом"; бачення сприймаються "розумовим" поглядом, "духовними очима".
При зорових галюцинаціях хворі бачать неіснуючі зображення та образи: туман, дим, блискавки, спалахи світла, тварин, міфічних персонажів. Тактильні галюцинації виявляються як відчуття дотику за відсутності будь-якої реальної стимуляції.
Уявний об'єкт, що сприймається, або явище знаходиться в об'єктивному психічному просторі; справжні галюцинації класифікуються за аналізаторами на зорові, слухові, тактильні, нюхові, смакові, вестибулярні, вісцеральні (соматичні), пропріоцептивні (моторні) та комплексні (синтетичні, складні) ( …
Зорові галюцинації дуже різноманітні за своїм характером та змістом: Елементарні галюцинації – Іскри, світіння, кола, зигзаги; предметні галюцинації – Нереальні люди, тварини, предмети і т. д. За розміром галюцинації можуть бути макрооптичними – великі образи, мікрооптичними – малі.