Самотність – це відчуття того, що немає нікого, з ким можна було б поговорити чи провести час. Самотність може переживатися, наприклад, як тривожний тиск у грудях, спустошеність чи знедоленість – «я не належу до жодної групи». З самотністю пов'язані такі почуття та переживання: негідність
Як психогенний фактор самотність впливає на психіку людини та викликає появу гострих емоційних реакцій (у т. ч. тяжких переживань, тривожності, депресії, деперсоналізації, галюцинацій), зміна свідомості та самосвідомості, індивідуальних та особистісних особливостей людини.
Самотні люди:
- недолюблюють товариських та щасливих людей;
- надмірно зосереджені на собі, перебивають, переводять розмову;
- похмурі;
- тривожні;
- нечуйні або навпаки надмірно уважні до інших;
- іноді зайво критичні та прямолінійні;
- агресивні;
- дратуються по дрібницях;
Причини самотності можуть бути внутрішніми та зовнішніми. До внутрішніх належать особливості характеру та попередній досвід, до зовнішніх – вплив соціальних факторів, у тому числі стосунки з батьками.. Як вони відбиваються на людині? Нетовариські, замкнуті та недовірливі люди частіше опиняються в ситуації соціальної ізоляції.