Клінічний діагноз – це діагноз, встановлений хворому в умовах стаціонару або тривалого амбулаторно-поліклінічного спостереження, що сприяє лікуванню та подальшій профілактиці захворювань.
Клінічний діагноз повинен бути поставлений та записаний в історії хвороби протягом перших трьох днів перебування хворого у стаціонарі після отримання результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження та висновків фахівців-консультантів.
Розгорнутий діагноз може бути не клінічним, якщо складається із загальних нозологічних частин. Попередній та остаточний варіанти діагнозу також не є обов'язковими критеріями клінічного діагнозу. Вони представляють лише етапи обстеження та уточнення лікарського розуміння захворювання пацієнта.
Заключний клінічний діагноз – висновок лікаря медичної організації про захворювання (травми, патологічні процеси), з приводу яких надавалася медична допомога, що діагностується в кінці епізоду надання медичної допомоги, оформлене у вигляді діагнозу з відповідними рубриками та в термінах, …