Якщо дитина каже, що з нею не хочуть дружити, питайте, як проходить його звичайний день у саду, школі. Будьте уважні, не засмучуйтесь, не судіть. Дітям важливо відчувати, що дорослі їх люблять, визнають особистостями, підтримують, допомагають. Разом розбирайте ситуації, думайте над виходом.
Серед найпоширеніших причин гіперопіка, обмеження спілкування з однолітками, відсутність умов для самоствердження дитини чи негативне ставлення батьків до її самостійних дій. Усе це може призвести до психологічної неготовності дитини спілкуватися коїться з іншими дітьми.
Враховуйте особливості дитини. Якщо він скромний і сором'язливий, допоможіть йому порозумітися з іншими дітьми. Наприклад, можна поговорити з вихователем, щоб та частіше включала його у загальні ігри, виявляла ініціативу. У процесі адаптації дитина повинна відчувати вашу любов та підтримку.