Дереалізація – це відчуття відстороненості чи нереальності навколишнього світу. Люди, які переживають дереалізацію, думають, що вони уві сні або дивляться кіно. Виникає почуття, ніби між ними та іншими скляними стінами, які не пропускають емоції, а світ здається двомірним, розпливчастим.9 лют. 2023р.
При дереалізації навколишнє сприймається зміненим, дивним, невиразним, чужим, примарним, тьмяним, застиглим, неживим. Воно сприймається як би "крізь туман, молоко, плівку, малопрозоре скло", часто втрачає об'ємність і перспективу – "як на фотографії", відчуттям якоїсь "гри", або "як уві сні".
Деякі пацієнти не можуть розпізнати чи описати свої емоції (алекситимія). Вони часто відчувають відстороненість від власної пам'яті, а їх спогади нечіткі. Симптоми дереалізації включають: Почуття відстороненості від їхнього оточення (наприклад, від людей, предметів, від усього взагалі), яке здається пацієнтам нереальним
Головна ознака деперсоналізації – відчуття, ніби людина втрачає фізичний зв'язок зі світом навколо та власним тілом. Вважається, що так проявляється захисний механізм, коли під час стресу чи серйозного потрясіння свідомість відключається від реальності.