Психологічна залежність формується за участю гормонів щастя, таких як дофамін та серотонін. Це відбувається, коли будь-яка дія провокує викид гормонів. Мозок запам'ятовує цей ефект і прагне його повторення.
Ланцюжок формування психічної залежності дуже проста: вживання психоактивної речовини – збудження зони нагороди – отримання насолоди – пам'ять про насолоду – бажання випробувати його знову тим самим, вже відомим та досить простим способом.
Психічна залежність проявляється, наприклад, у цьому, що людина звикає знаходити у відомій речовині чи діяльності швидке задоволення чи засіб уникнення проблем. Неможливість вжити речовину, що викликала залежність, або зайнятися діяльністю, може призвести до сильних подразнень і тривожності.
Синдром психічної залежності – частина синдрому залежності, що включає нав'язливий потяг до психоактивної речовини та здатність досягнення стану психічного комфорту у предметі потягу. Появі синдрому психічної залежності передує синдром зміненої реактивності.