Основна причина розвитку ускладнень – соціальний дефіцит. Діти, які страждають на атипові форми аутизму, зазнають труднощів у навчанні, потребують індивідуалізованого інтенсивного психолого-педагогічного супроводу. Дорослі не створюють сім'ї, не реалізують себе у професії.
Атиповий аутизм – це різновид захворювань аутистичного спектру з нетиповими проявами. Також, як і класичний синдром Каннера (РДА), атипова форма аутизму характеризується порушенням комунікативних навичок дитини, особливостями емоційної сфери, обмеженістю інтересів та відставанням у розвитку.
Нейролептики (тизерцин, неулептил, сонапакс, галоперидол, терален, хлорпротиксен, еглоніл, рисполепт та ін.) застосовуються за показаннями, у невеликих дозах, переважно в активному періоді перебігу хвороби, коли це потрібно для усунення обманів сприйняття, збудження, тривоги, афективних та інших симптомів хвороби.