Лікування лікарського паркінсонізму включає, в першу чергу, скасування лікарських препаратів, що викликали дане захворювання. Якщо скасування нейролептиків неможливе, рекомендується перехід на атипові форми (кветіапін, клозапін). 8 травня 2023р.
Найменший ризик розвитку паркінсонізму та інших екстрапірамідних ускладнень при прийомі клозапіну та кветіапіну – Саме ці два препарати рекомендують для корекції психозу у хворих на паркінсонізм [1, 2, 18].
Ймовірність розвитку паркінсонізму при прийомі того чи іншого антипсихотика прямо пропорційна його здатності блокувати дофамінові D2-рецептори і обернено пропорційна його здатності блокувати мускаринові ацетилхолінові рецептори та серотонінові 5-НТ2-рецептори.
Як правило, застосовують леводопу/карбідопа (основою метод лікування), але до та/або разом з леводопою/карбідопою можна використовувати й інші препарати (амантадин, агоністи дофаміну, інгібітори моноаміноксидази МАО-B, інгібітори катехол-О-метилтрансферази [КОМТ]).