Застосування препарату Метипред може призводити до збільшення концентрації глюкози в плазмі крові, погіршення перебігу наявного цукрового діабету.. Пацієнти, які отримують тривалу терапію препаратом Метипред, можуть бути схильними до розвитку цукрового діабету.
У печінці преднізолон посилює депонування глікогену, стимулюючи активність глікогенсинтетази та синтез глюкози з продуктів білкового обміну. Підвищення вмісту глюкози у крові активізує виділення інсуліну. Преднізолон пригнічує захоплення глюкози жировими клітинами, що призводить до активації ліполізу.
Метіпред: побічні дії нудота, блювання, діарея, панкреатит, стероїдна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки аритмії, розвиток або посилення виразності серцевої недостатності, гіперкоагуляція, тромбози, можливе поширення вогнища некрозу у пацієнтів з інфарктом міокарда
Метформін не впливає безпосередньо на секрецію інсулінутому ризик гіпоглікемії (низький рівень цукру в крові) при лікуванні тільки метформіном невеликий. Цю речовину можна поєднувати з іншими протидіабетичними препаратами та інсуліном.