Афазія – Це розлад, при якому виникає повна або часткова втрата здатності користуватися власною мовою або сприймати мовлення інших людей.
Це порушення або навіть відсутність мови, що у людини вже сформувалася. Виділяють шість-вісім типів афазії, але причини одні й ті самі: ушкодження ділянок кори головного мозку, які відповідають за мова.
Афазія або афазі́я (від ін. -грец. ἀ- – негативна частка і φάσις – прояв, висловлювання) – це локальна відсутність або розлад мови, що вже сформувалася (на відміну від алалії) з порушенням сприйняття мови при збереженні слуху.
Види порушення мовного розвитку
- Алалія – повна відсутність мови на тлі відсутності проблем зі слухом та артикуляційним апаратом. …
- Дизартрія – повна відсутність мови внаслідок недостатнього розвитку апарату артикуляції. …
- Дислалія – неможливість відтворювати окремі звуки.