Психолог одразу пояснила, що ці сльози — образи, що виросли на ґрунті невитраченому злості через несправедливі оцінки (привіт, синдром відмінниці), домашні переживання, пригнічені кар'єрні амбіції та загалом прагнення до досконалості — звичайно, недосяжного.
Іноді бажання постійно плакати виникає через порушення адаптації до дії різних факторів. Наприклад, психологічний тиск на роботі, брак грошей або велика кількість обов'язків перед близькими людьми вимотують нервову систему, накопичуються роздратування та втома.
«Тривожні люди нерідко побоюються, що конфлікт може закінчитися розривом стосунків. Замість того, щоб відстоювати свою точку зору та говорити правду, вони турбуються, як партнер їх не покинув. Звідси й сльози», — каже Стейсі Розенфельд.