Тривожне (що ухиляється, уникаюче) розлад особистості — розлад особистості, що характеризується постійним прагненням до соціальної замкнутості, почуттям неповноцінності, надзвичайною чутливістю до негативних оцінок оточуючих та уникненням соціальної взаємодії.
Прикордонний розлад особистості характеризується переважною тенденцією до нестабільності, гіперчутливості у міжособистісних відносинах, нестабільною самооцінкою, крайніми коливаннями настрою та імпульсивністю.
Вважається, що формування тривожного (уникаючого) розлади особистості впливають генетичні, психологічні та соціальні фактори. Особливості темпераменту, що мають спадкову основу, а також акцентуація характеру, безсумнівно, є фактором, що спричиняє.
Пацієнтам з уникаючим розладом особистості показано тривалу психотерапію, але не в умовах стаціонару, а амбулаторно. Лікар-психотерапевт повинен привернути до себе пацієнта, обговорити з ним його страхи, спонукати до дії. Усі життєві помилки, що здійснюються пацієнтом, обговорюються під час прийому.