Як правило, пацієнти з психогенним болем не можуть конкретизувати свої скарги, тобто не можуть назвати чітку локалізацію, характер болю, провокуючі фактори, тоді як пацієнти з «класичною» болем зазвичай впевненіше наділяють біль характеристиками.
У терапії хронічного болю показали ефективність антидепресанти, які впливають як на серотонінергічну, так і норадренергічну нейротрансмітерну систему мозку: амітриптилін, венлафаксин, дулоксетин, міртазапін (Див. табл. 2).
Якщо біль є нейропатичним або є нейропатичний компонент, то препаратами вибору є антиконвульсанти (прегабалін), антидепресанти, опіоїдні анальгетики та лідокаїн, особливості яких було обговорено вище (рис. 2).