Слово «полювання» пишеться з кінцевою літерою «а». Розглянуте слово категорії стану зазвичай вживається як присудка в безособових пропозиціях: Полювання мені погуляти в парку! Як хлопчику хочеться покататися на велосипеді з вітерцем!
Так, і ще: іменник "полювання" можна поставити в різні числа та відмінки – на полюванні, після полювання. А предикатив "полювання" залишається незмінним. Це і зрозуміло, нам завжди чогось «полювання»!
Правильно: Як же небажання! "Нема бажання", «не полювання», «не хочеться» — яких тільки монстрів не зустрінеш в інтернеті (та й у своїх соцмережах та месенджерах, чого там).
Частина мови слова полювання іменник. Початкова форма: полювання (називний відмінок однини).