Для шизофазії характерна підвищена мовна активність, мовний натиск, а також «симптом монологу», що характеризується мовленнєвою невичерпністю та відсутністю потреби у співрозмовнику.
Усна мова пацієнтів із шизофренією складніша за структурою та об'ємніша, ніж письмова, а письмова мова надмірно «фактологічна», з низькою комунікативною спрямованістю. У письмовій та усній мові пацієнтів із шизофренією виділяється три типи текстів, взаємопов'язаних з порушеннями мислення.
Явні відмінності шизофренії і психоза Коли епізоди психоза носять постійний характер, слідують один за одним, і зміст голосів при них приблизно одне й те саме, мова, швидше за все, йде вже про шизофренії чи шизотиповому розладі особистості.
Це, як з'ясувалося, проявляється у почерку. «Для того, щоб світ у голові у шизофреніка не розпадався, він може починати робити таке. Наприклад, писати відразу кілька слів або навіть рядків разом. Другий варіант: він писатиме слова, як завжди, але між рядками виникатимуть ніби випадкові точки, тире.