Діагнози ставлять на підставі ретроспективного аналізу анамнезу, тобто оцінки лікарем історії хвороби з розповіді людини або її близьких. Немає неврологічних тестів, як, наприклад, у неврології, обстежень на кшталт МРТ та аналізів, здатних достовірно показати психічні захворювання.
Кваліфікація психотерапевта присвоюється лікаря-психіатра, який має не менш ніж трирічний стаж роботи і пройшов додаткове навчання. Психотерапевт, на відміну психолога, який є медичним фахівцем, має право ставити діагноз, призначати та проводити лікування.
Лікар-психіатр не завжди каже діагноз своєму пацієнтові, бо: 1) Це йому незручно. Це може спричинити негативну реакцію, купу зайвих питань та незгоду аж до повного «отріцалова», що може дезорганізувати весь лікувальний процес. 2) Що кажи, що не кажи – нічого не зміниться.
Психіатр – це лікар, який має сертифікат за фахом, і як лікар має право ставити діагноз того чи іншого психічного розладу, виписувати рецепти, призначати лікування.