Треба просто бути поруч, супроводжувати, слухати, але не говорити. А якщо смерть була очікуваною, тут, навпаки, дуже важливо у цій фазі говорити з родичами: обговорювати похорон, говорити про те, як померлий жив, про все, що пов'язано з ним.
Спочатку після смерті батьків у підлітка може спостерігатися сильний страх розлуки з дорослим, проблеми зі сном, агресивність, дратівливість, замкнутість чи прагнення ізоляції, смуток, туга, почуття втрати, болючі спогади та фантазії, почуття провини.
Після смерті батька у них можуть траплятися короткі та сильні викиди емоцій. Крім того, у них можуть виникати фізичні реакції, такі як болючі відчуття в організмі або зміни в режимі сну. Деякі діти можуть виражати горе через зміни у своїй поведінці.