Емоції виникли у процесі еволюції як визначення біологічної значимості зовнішніх впливів і станів організму. Насамперед ця значимість відбивається в емоційному тоні відчуттів. Наприклад, смак ситної їжі супроводжується приємними переживаннями, болючі відчуття – неприємними.
Емоції розвиваються, коли мотивація стає надто сильною в порівнянні з реальними можливостями суб'єкта. Їхня поява веде до зниження рівня адаптації. Відповідно до цієї точки зору емоції – це страх, гнів, горе, іноді радість, особливо надмірна радість.
Емоції з'явилися у людини у процесі еволюції, вони необхідні для виживання та благополуччя. Емоції управляють ендокринною, кровоносною, дихальною, м'язовою системами організму. Фільтрують інформацію, отриману за допомогою органів чуття, беруть активну участь у процесі її переробки.
Вони виникають як комбінація фізичних властивостей вашого тіла, гнучкого мозку, який пов'язує себе із середовищем, де вони розвиваються, та вашою культурою та вихованням, які забезпечують таке середовище. Емоції реальні, але у тому об'єктивному сенсі, у якому реальні молекули чи нейрони.