Дисоціація означає поділ, у якому тіло зберігає досвід та дії, відокремлені від свідомості. Цей стан призводить до порушення взаємодії між пам'яттю, ідентичністю, сприйняттям, емоціями, рухом та поведінкою. Травматичний стрес є найпоширенішою причиною дисоціації.
Пацієнти з дисоціативним розладом особистості можуть не тільки чути голоси, у них також можуть спостерігатися візуальні, тактильні, нюхові та смакові галюцинації. Таким чином, виникає ризик хибної діагностики психотичного розладу.
Дисоціація – це коли світ здається не зовсім реальним, ніби він складається із пластику або з вати. Уявіть собі, що ви не спали кілька днів поспіль, втомилися, ви дивитесь на вулицю, і вам здається, що все відбувається ніби уві сні, все несправжнє.
Дисоціативний розлад особистості зазвичай виникає у людей, які в дитинстві пережили сильний стрес чи травму. Діти не народжуються з почуттям єдиної цілісної особистості, вона розвивається під впливом багатьох чинників та особистого досвіду.