Після того як лікарський засіб потрапляє у системний кровотік, він розподіляється у тканинах організму. Розподіл зазвичай відбувається нерівномірно через відмінності в інтенсивності кровопостачання, зв'язування з тканинами (наприклад, з різним вмістом жиру), місцевого рН та проникності клітинних мембран.
Введені ліки переходять із місця введення в кров, яка розносить їх по організму і доставляє в різні тканини органів і систем. Цей процес позначають терміном всмоктування (абсорбція). Швидкість та повнота всмоктування характеризують біодоступність ліків, визначають час настання дії та її силу.
Всередину (per os) – пероральний – ЛВ проковтують, їх всмоктування відбувається в основному тонкому кишечнику.
Тому більшість препаратів всмоктуються. переважно у тонкому кишечникуа кислоти, незважаючи на їх здатність як неіонізованих речовин легко проходити через мембрани, абсорбуються швидше в кишечнику, ніж у шлунку (див. [1.