Емоції розвиваються, коли мотивація стає надто сильною в порівнянні з реальними можливостями суб'єкта. Їхня поява веде до зниження рівня адаптації. Відповідно до цієї точки зору емоції – це страх, гнів, горе, іноді радість, особливо надмірна радість.
Концепція емоційного тригера було введено Полом Екманом і означає зовнішній подразник, який і викликає емоцію. Таким зовнішнім подразником може бути і подія, і ситуація, і будь-який предмет, емоційно пов'язаний із нашим минулим досвідом.
У процес створення та обробки позитивних емоцій залучаються вже знайоме нам мигдалеподібне тіло, префронтальна кора, гіпокамп та кора передньої острівцевої частки великого мозкутак відчуття радості, як гнів, смуток або страх, охоплює весь мозок.
Джерелами виникнення емоцій є відділ мозку – таламус, а самі емоційні центри перебувають у його підкорці. Завдяки стимулюванню цих центрів активується автономна нервова система, пізнавальна діяльність кори набуває емоційного забарвлення.