Класифікація проводиться з використанням трирівневого ранжирування – Визначення типу нападів, типу епілепсії та синдрому епілепсії. Нейроіміджинг, ЕЕГ та інші дослідження, якщо вони є, допомагають покращити класифікацію на всіх трьох рівнях. Де це можливо, слід встановити діагноз всіх трьох рівнях.
Методи діагностики епілепсії Діагностування епілепсії передбачає низку процедур, які зазвичай включають аналіз крові, електроенцефалографію (ЕЕГ), комп'ютерну томографію (КТ) та/або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Дані методи дозволяють лікарю виявити причину епілепсії, а також визначити тип нападу2.
Симптоми та види епілепсії
- клонічні (судоми великих м'язових груп, "епілептична дуга");
- тонічні (скорочення дрібних м'язів, однакові рухи);
- тоніко-клонічні (завмирання в одній напруженій позі, що змінюється м'язовими посмикуваннями);
- міоклонічні (слабкі м'язові посмикування, тики);
Найбільшу небезпеку становить епілептичний статус генералізованих судомних нападів. Смертельний результат настає у 10% всіх випадків статусу генералізованих тоніко-клонічних нападів. Люди, які стали очевидцями нападу, побоюються смерті хворого під час судом. Але такі випадки практично не трапляються.