Головною ознакою патології є часті повторення літер, складів чи слів. Дитина, як і доросла, часто зупиняється та робить паузи між фразами. Це робить промову уривчастою.
В основі заїкуватості лежать різні судоми м'язів мовного апарату. Вони розвиваються через аномальні імпульси, що виходять з рухових мовних центрів головного мозку.. Причиною патологічної роботи цих відділів центральної нервової системи може бути як структурні, і функціональні порушення.
Заїкуватість майже завжди супроводжується напругою, тривогою та страхом перед промовою. При цьому можливі неприродні рухи, гримаси обличчя або тики, за допомогою яких людина намагається подолати заїкуватість.
Заїкуватість (логоневроз) – порушення мови, що часто зустрічається. Воно проявляється у частому повторенні як окремих звуків чи складів, і цілих слів. У деяких випадках хворий не повторює звуки, склади чи слова, а подовжує їх. Виявлятися заїкуватість може і частими зупинками мови, її «нерішучістю».