Зміни настрою. Дурливість, не властива віку та характеру. Ейфоричний стан, оптимізм, що не має під собою підстав. Апатія, хворобливе відчуття відсутності емоцій. Метушність, балакучість, нездатність концентруватися, сумбурне мислення.
Симптоми розладів особистості
- нездатність керувати негативними емоціями та почуттями;
- порушення взаємовідносин із родичами – дітьми, батьками, подружжям;
- постійна присутність негативу – гнів, тривожність, відчуття біди;
- почуття непотрібності;
Розлади особистості характеризують стійкі та глибокі поведінкові шаблони, через які людина у різних ситуаціях веде себе дуже негнучко та однотипно. Ці поведінкові шаблони перешкоджають успішній та гнучкій адаптації до вимог повсякденного життя.
Вони варіюються залежно від типу розлади та індивідуальних характеристик людини. Ними може бути генетична схильність, певні життєві ситуації, перенесені травми. Перенесене психічне, фізичне та сексуальне насильство у дитинстві створює ризик для розвитку розладів особистості.