Параліч малогомілкового нерва проявляється відвислою стопою (порушення тильного згинання та еверсія стопи) і зрідка сенсорним дефіцитом в області передньобічної поверхні гомілки та тилу стопи або у просторі між І та ІІ плюсневими кістками.
Глибокий малогомілковий нерв переходить у передню частину гомілки, спускається вниз, проходить на тил стопи і поділяється на внутрішню та зовнішню гілки. Він іннервує м'язи, що відповідають за розгинання (тильне згинання) стопи та пальців, пронацію (піднімання зовнішнього краю) стопи.
Невропатія малогомілкового нерва виникає при травмуванні або компресії нервового стовбура на будь-якій ділянці ходу нерва на гомілки. Це найчастіший вид нейропатії нижніх кінцівок. Травма нерва настає при переломах малогомілкової кістки, коли він травмується кістковими уламками.
При повному розриві нерва відновлення, як правило, неможливе. Крім того, суттєве значення має тривалість компресії нерва. Так при компресії більше 28 днів зміни всередині нервового стовбура перетворюються на рубець і самостійного відновлення не відбувається, тобто потрібна операція.