СДВГ характеризується неуважністю та високою відволікальністю дитини практично на будь-яких заняттях, надмірною руховою активністю, імпульсивною поведінкою, проблемами у соціальному спілкуванні. СДВГ одна із найпоширеніших хронічних захворювань в дітей віком.
Такій дитині дуже важко зосередитися на чомусь одному, він легко відволікається, ставить дуже багато запитань, але не чекає на відповідь, а починає займатися іншими справами, які теж швидко кидає. Усе це відбувається через невеликі проміжки часу.
У школі у дітей із СДВГ виникають проблеми, тому що від них вимагають тих якостей, які у них у дефіциті: волі, організованості, уважності, здатності дотримуватися інструкцій. Дітям із СДВГ важко вчитися, встановлювати відносини з однолітками та з дорослими, складно керувати своєю поведінкою та емоціями.
СДВГ – невиліковне захворювання Існують як фармакологічні, і нефармакологічні підходи до корекції цього стану. Тому СДВГ як піддається лікуванню, а й підлягає терапії як порушення поведінки [1–4].