На основі теоретичних узагальнень різних дослідницьких позицій виділено три взаємопов'язані напрямки емоційного розвитку в період дошкільного дитинства: емоційно-експресивне, емоційне регулювання поведінки та спілкування, розвиток соціальних емоцій.
Емоційний розвиток особистості є диференціацію почуттів та емоцій, усвідомлення своїх почуттів та почуттів іншої людини, розширення кола об'єктів та суб'єктів, що викликають виникнення та прояв емоцій, що, зрештою, забезпечує формування можливості регулювати і контролювати почуття.
Діти молодшого шкільного віку загалом здатні правильно сприймати емоційне стан людини. При цьому діти досить легко відрізняють радість, захоплення, веселощі і не можуть розпізнати сум. Діти, перш за все, звертають увагу на вираз обличчя, не надаючи значення пантоміміки (позі, жестам).
Як критерії оцінки ключових емоційних новоутворень у дошкільному віці виділено сприйняття та розуміння емоційних станів щодо експресії чи контексту емоційної ситуації; розвиток емоційної децентрації; становлення соціальних емоцій.