У дітей заїкуватість відзначається частіше, ніж у дорослих. … У медикаментозній терапії неврозоподібного логоневрозу використовуються:
- антихолінергічні препарати (бенактизин);
- міорелаксанти (Толперизон);
- транквілізатори;
- гопантенова кислота при клонічному типі заїкуватість.
Лікуванням неврозоподібного заїкуватості займається психоневролог. Воно включає в себе тільки корекцію мови, а й роботу над усуненням мозкових порушень, у тому числі за допомогою індивідуально підібраних препаратів.
Якщо дитина не може почати говорити або почав, але погано, запинаючись, вчитель повинен допомогти йому вимовити слово (фразу) чи відвернути його увагу іншим питанням. Для заїкаючого дитини дуже важливі заняття музикою та танцями, які сприяють розвитку правильного мовного дихання, почуття темпу, ритму.