Епілепсія відноситься до групи хронічних захворювань головного мозку. Її найбільш характерний прояв – повторювані напади з одночасним порушенням рухових, чутливих та психічних функцій. При регулярному повторенні нападів лікарі говорять про епілептичний синдром – систематичні напади.
Діагностування епілепсії передбачає низку процедур, які зазвичай включають аналіз крові, електроенцефалографію (ЕЕГ), комп'ютерну томографію (КТ) та/або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Дані методи дозволяють лікарю виявити причину епілепсії, а також визначити тип нападу2.
Для захворювання характерні повторювані напади, які проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у будь-якій частині тіла (парціальні судоми) або по всьому тілу (генералізовані судоми) та іноді супроводжуються втратою свідомості та втратою контролю над функціями кишечника або сечового міхура.
Ще бувають різні рухові порушення, які можуть плутати з епілепсією, наприклад, тики, дистонічні гіперкінези та інші, порушення сну — парасомнії, мігрень з аурою. Крім того, на прийомі епілептичні напади часто доводиться диференціювати із функціональними.