Антоніми (ін. -грец. ἀντι- приставка зі значенням протилежності + ὄνυμα – «ім'я») – це слова однієї частини мови, різні за звучанням та написанням, що мають прямо протилежні лексичні значення, наприклад: "правда" – "брехня", "добрий" – "злий", "говорити" – "мовчати".
Антоніми (від грец. anti – "проти", onyma – "ім'я") – це слова, протилежні за значенням. Приклад: світ — війна, тепло — холодно, світло — темрява, гучний — тихий, мало — багато.
Синоніми — це слова однієї частини мови, різні за написанням та звучанням, але тотожні або близькі за значенням. Вітер – вихор – шквал – ураган – буря – смерч. Антоніми – Це слова однієї і тієї ж частини мови з протилежним лексичним значенням. Розумний – дурний; день – ніч; далеко – близько.
З цього випливає, що антоніми не лише взаємно заперечують, але водночас і передбачають одне одного. Антоніми поєднуються в пари за контрастом. Однак це не означає, що те чи інше слово може мати лише один антонім..