бульбарну дизартрію, пов'язану з поразкою ядер черепно-мозкових нервів /язикоглоточного, під'язичного, блукаючого, іноді – лицьового, трійчастого/ в довгастому мозку
Дизартрія в дітей віком одна із різновидів мовного порушення, що виникає через ураження центральної нервової системи. Найбільш явними порушеннями цього захворювання є зміна інтонації, темпу та ритму мови, а також порушення голосоутворення та розлад артикуляції звуків.
Провідними дефектами при дизартрії є порушення звукомовного боку мови і просодики, а також порушення мовного дихання, голосу та артикуляторної моторики.
При мозочковій дизартрії мова втрачає плавність і ритмічність, в словах пропадають наголоси. Сила голосу непостійна, а мова утруднена через постійну напругу людини. Патологія супроводжується порушенням координації рухів, надмірним потовиділенням та порушенням пережовування твердої їжі.