Виділяють такі види діагнозу: клінічний, патологоанатомічний, судово-медичний, санітарно-епідеміологічний діагноз.
Виділяють 4 основні види діагнозу: клінічний, патологоанатомічний, судово-медичний та епідеміологічний. Клінічний діагноз може бути направним, попереднім, основним та заключним.
У рубриках діагнозу «Основне захворювання» та «Супутні захворювання» на першому місці завжди повинна стояти нозологічна одиниця (захворювання, травма, якщо це неможливо – синдром), що має код у МКХ-10. Далі йде уточнення її форми, особливостей пато-, морфо-, та танатогенезу, вказуються її прояви.
Діагноз, як правило, включає в себе відомості про основне захворювання або стан, супутні захворювання або стани, а також про ускладнення, викликані основним захворюванням і супутнім захворюванням.