За здатністю до дисоціації у водних розчинах ПАР поділяються на іоногенні (аніонні, катіонні та амфотерні) та неіоногенні.
Неіногенні ПАР найбезпечніші, тому їх використовують зазвичай для дитячої побутової хімії. Вони сприятливо впливають на шкіру та повністю біорозкладаються. Однак вони менше піняться у воді, тому до складу до них все ж таки доводиться додавати аніонні ПАР.
приклад поверхнево–активних речовин – природні речовини, у складі молекул яких міститься одна або кілька карбоксильних груп (карбонові кислоти), їх солі, алкоголі, азотовмісні речовини, сульфонові кислоти та інше. Один із найпоширеніших прикладів ПАР – мила СМС.