Основними синдромами мовних розладів у хворих на ДЦП є дизартрія (58%), заїкання (18%), алалія (5%), затримка мовного розвитку та ринолалія (3%), дисграфія (2%), дислексія (1%) [16, 42].
При ДЦП мовні розлади ускладнюють спілкування дітей з оточуючими і негативно позначаються на їх розвитку. При ДЦП зазначається затримка та порушення формування всіх сторін мови: лексичної, граматичної та фонетико-фонематичної.
У дітей із ДЦП відзначаються такі порушення особистісного розвитку, як знижена мотивація до діяльності, страхи, пов'язані з пересуванням та спілкуванням, прагнення до обмеження соціальних контактів. Причиною цих порушень найчастіше є неправильне, що знеживає виховання хворої дитини [11, 12].
У ЯКОМУ ВІКУ ВИНАХОДУЮТЬ ЗАХВОРЮВАННЯ? На практиці іноді симптоми ДЦП можна виявити відразу при народженні, а саме під час того, коли лікар оглядає дитину та оцінює її стан, але найчастіше діагноз встановлюють лише у віці одного-двох років.