Підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності є стійкі, помірної тяжкості, функціональні порушення в організмі. Ці порушення обумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими дефектами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, зокрема працездатності.
Люди з нею потребують постійного стороннього догляду чи допомоги. ІІ група інвалідності – значне обмеження життєдіяльності, але є здатність до самообслуговування. ІІІ група інвалідності – помірні функціональні порушення, обмеження життєдіяльності. Люди з нею потребують соціальної допомоги та соцзахисту.
Інвалідами третьої групи визнаються люди, які мають порушення здоров'я середньої тяжкості, які обмежують життєдіяльність особи. Причиною дисфункцій можуть бути дефект, травма, захворювання.