У ряді випадків для виключення інших захворювань, що маскуються під мігрень, застосовуються методи нейровізуалізації. МРТ, КТ. Рідше можуть бути потрібні аналізи крові, ЕЕГ, кардіологічне обстеження, УЗД судин шиї та голови, люмбальна пункція з проведенням аналізу спинномозкової рідини..
Найчастіше мігрень діагностується на підставі історії хвороби та інформації про ліки, перенесені травми голови або операції. Лікар може також призначити аналіз крові на виявлення захворювань щитовидної залози, анемії чи інфекційних захворювань, які можуть провокувати головний біль.
На сьогоднішній день не МРТ, жоден інший вид апаратної діагностики зі 100% точністю не покаже, чи є у пацієнта мігрень. Якщо хворий, який страждає мігренью, прийшов на МРТ голови у період відсутності нападу, діагност взагалі нічого підозрілого на знімках не побачить.
З функціональних методів діагностики найчастіше призначають:
- рентгенографія голови та шийного відділу хребта;
- УЗД внутрішніх органів;
- УЗД щитовидної залози;
- ЕКГ;
- ЕхоКГ;
- енцефалогафію;
- доплерографія.