РОЗУМ, -а; м. 1. Уміння людини послідовно мислити, здатність пізнавати, осягати що-л. Тонкий, критичний, глибокий, допитливий розум.
РОЗУМ, -а, м. 1. Пізнавальна та розумова здатність людини, здатність логічно мислити.
- кмітливий, винахідливий, дотепний, винахідливий
- недурний, працьовитий, кмітливий
- недурний, кмітливий, тямущий, розумний, тямущий, кмітливий, башковитий
- недурний, кмітливий, винахідливий, тямущий, хитрий, кмітливий, кмітливий, пронозливий, догадливий
Значення слова «характер» М'який характер. Добродушний характер. Сильний характер. Крутий характер.