КОРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ: тонкий шар сірої речовини, зібраний у складки, що формують борозни та звивини, що надають мозку характерного вигляду. Звивини розділені між собою канавками та мозковими борознами, найглибші з яких називаються щілинами.
БОРОЗНИ ТА ЗВИЛИНИ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (sulci et gyri cerebri) — поглиблення, а також валики, що лежать між ними, розташовані на поверхні півкуль кінцевого мозку. Наявність Б. збільшує поверхню кори мозку без збільшення об'єму черепа.
У нейроанатомії борозна (лат. sulcus, множ. sulci) – поглиблення (жолобки) на поверхні півкуль кінцевого мозку. Невеликі борозни оточують звивини (складки), більші та глибокі борозни поділяють частки та півкулі.