У мозку два мигдалеподібні тіла — по одному в кожній півкулі. Мигдалеподібне тіло грає ключову роль формуванні емоцій, зокрема страху.
Сильний стрес робить нас несприйнятливими до страшної інформації. Навряд чи варто доводити, що стрес і страх взаємопов'язані, але зазвичай нам здається, що вони взаємно посилюють один одного: ми злякалися і впали в стрес, і через стрес починаємо боятися ще сильніше.
При почутті страху організм починає вироблення гормону стресу, кортизолу, а також адреналіну. У цей момент збільшуються здібності тіла до битви чи втечі. Зараз цю реакцію можуть спричинити повсякденні турботи, які, по суті, змінюють мозкову архітектуру, а також контроль імпульсів.
Реакція страху починається в області мозку, що називається мигдалеподібним тілом (мигдалина). Це ключова структура мозку в нейробіології страху та в обробці емоцій страху, гніву. Вона поширює сигнали по всьому тілу для підготовки до кращого захисту або реакції втечі, так званий ефект «Бийся, замри чи біжи».