Зоровий аналізатор – один з органів чуття, що складається з очного яблука, допоміжних органів ока, провідних шляхів, утворених нервовими волокнами, пучками, що йдуть у складі нервів, а також центрів зорового аналізатора, що знаходяться в центральній нервовій системі, а саме, у головному мозку.
Зоровий аналізатор складається із трьох частин. Очі – це периферична частина, зорові нерви – провідникова, а зорова зона кори великих півкуль – центральна частина.
Ключова інформаційна характеристика зорового аналізатора – пропускна спроможність (максимальна кількість інформації), яку він здатний обробити за одну одиницю часу. Можливості аналізатора не безмежні, після інтенсивної роботи йому потрібне певне розвантаження.
Основні п'ять функцій органу зору – це світловідчуття, сприйняття кольору, центральний, периферичний і бінокулярний зір. Зоровий аналізатор людини представлений складною нервово-рецепторною системою, призначеною для сприйняття та аналізу світлових подразнень.