Мікроглія сприяє виживанню та загибелі нейронів, а також може обрізати синаптичні зв'язки, сприяючи формуванню функціонуючих зрілих нервових кіл. Цей процес безпосередньо пов'язаний із пам'яттю. Мікроглія має велике значення при нейродегенеративних захворюваннях, таких як хвороба Альцгеймера та паркінсонізм.2 лют. 2023р.
Мікроглія – це резидентні макрофаги центральної нервової системи (ЦНС). Історично мікроглію класифікували як підтип гліальних клітин центральної нервової системи. Мікроглія відіграє важливу роль у формуванні мозку, особливо у формуванні та підтримці контактів між нервовими клітинами – синапсів.Схожі
Розрізняють макро- та мікроглію. Макроглія розвивається з елементів нервової трубки, а мікроглія є гліальними макрофагами, які розвиваються з моноцитів і мають фагоцитарну активність.. I. Макроглія представлена астроцитами, епендимоцитами та олігодендроцитами.
Мікроглія (від давньогрецьк. mikros, маленький; glia, клей) являє собою сукупність дрібних подовжених зірчастих клітин (мікрогліоцитів) з щільною цитоплазмою і порівняно короткими відростками, що гілкуються. Вони, як правило, розташовуються вздовж капілярів центральної нервової системи (ЦНС).