Статус клінічного психолога отримують випускники освітніх програм за напрямом «Клінічна психологія», а статус психотерапевта – випускники медичних вузів після проходження спеціалізації по «Психотерапії». Тільки спеціалісти з медичною освітою мають право прописувати медикаментозне лікування.
Дійсно важлива відмінність лікаря-психотерапевта від психолога (клінічного психолога) полягає в тому, що він може ставити клінічні діагнози та працювати самостійно з клінічно патологічними випадками.
Психолог дає рекомендації та допомагає розібратися у проблемі, але основну роботу над собою виконує сам клієнт. Завдання клінічного психолога – усунути симптоми, що заважають людині жити нормальним життям (підвищена тривожність, безсоння, страхи).
Якщо зараз ви оберете професію клінічного психолога, це не означає, що ви не зможете стати психологом-сексологом, психологом-психотерапевтом. Навпаки, ви зможете легко перейти в іншу область психології, оскільки вже будете володіти базовими знаннями та навичками.