За останні два десятиліття статистика виявлених відхилень у психоемоційному розвитку дітей зросла у десятки разів. Затримка мовного розвитку (ЗРР) загальмовує та розвитку мислення – формується ЗПРР, і, навпаки, вроджені психічні та неврологічні захворювання провокують недорозвиненість мови.
Лікарі стверджують: ЗПРР важливо виявляти та починати лікувати вже у 2-3 роки, тоді результат лікування буде дуже відчутним. Якщо ж лікування затримки психомовного розвитку почалося після шести років, то добрий результат буде лише у 2 дітей із 1000, а після 7 років ймовірність лікування падає ще нижче.
Деякі порушення психічного розвитку в дітей віком можуть бути відзначені батьками чи вихователями й у ранньому віці. Проте діагностика ЗПР проводиться у період початку серйозної розумової діяльності дитини, зазвичай, з 5-6 років. Поставити діагноз та розпочати корекцію необхідно до 7-8 років.
При ЗПР відбувається запізнення психічного розвитку, у якому страждають вищі психічні функції дитини, такі як увага, пам'ять, мислення та емоційно-вольова сфера. Це негативно відбивається на процесі шкільного навчання та адаптації у колективі.