«Слово „спогад“ припускає, що ви щось знали чи щось пережили. Людям потрібні спогади, бо нам подобається відтворювати в голові приємні події. І це чудово. Чим частіше ви згадуєте подію, тим глибшим, сильнішим і доступнішим стає переживання, пов'язане з ним.
Усталена теорія системної консолідації свідчить, що спогади починають формуватися в невеликій ділянці мозку – гіпокампі, де вони насичуються деталями. Згодом, особливо поки ми спимо, ділянка клітин мозку, що містять той чи інший спогад, реактивується та реорганізується.
На думку психолога Олени Сагадєєвої, феномен спогадів про колишнє пояснюється тим, що жінки не вміють і не хочуть усвідомлювати себе. Неприємні переживання накопичуються, як душевне сміття.
Конфабуляції (лат. confābulārī – базікати, розповідати) – помилкові спогади, в яких факти, що були насправді або видозмінені, переносяться в інше (часто найближчим часом) і можуть поєднуватися з абсолютно вигаданими подіями. К. Л.