Страх може закріпитися внаслідок психологічної травми від пережитої у дитинстві ситуації; бути наслідком батьківського виховання чи впливу інших авторитетів; простим небажанням брати відповідальність за свої вчинки; невпевненістю у собі тощо.
Синдром жертви – це психологічний феномен, для якого характерне відчуття безпорадності та спроби уникнути відповідальності, переклавши її на оточуючих. Формується як поведінкова стратегія для боротьби зі стресом і психотравмуючими ситуаціями.
Коли ми виходимо зі стану жертви, зникають звичні теми для обговорень: немає більше приводу «перетирати кісточки», скаржитися, та й оточення найчастіше не готове до наших змін, тому в багнети сприймає те, що відбувається.
Прояви синдрому жертви будуть видно в тому, як ви реагуєте на складності, неприємності, випробування та хвороби, а у відносинах – як протистоїте аб'юзу, хамству, негативу, звинуваченням. Продовжувати бути жертвою — пряма дорога до нещасливих стосунків, неврозів, прояву різних хвороб, навіть алкоголізму.