кістка (лат. os parietále) – парна кістка мозкового відділу черепа. Права і ліва тім'яні кістки з'єднані між собою швом і утворюють верхню та бічну частини склепіння черепа. Темні кістки також з'єднуються швами з лобною, потиличною, скроневою та клиноподібною кістками.
Темна частка: : знаходиться між Роландовою борозеною та верхньою частиною тім'яної борозни. Відповідає за інтеграцію сенсорної інформації, зокрема забезпечує взаємозв'язок між тактильними відчуттями та болем.
У потиличній корі сконцентровані зорові центри, у скроневій — слухові, у тім'яній зоні розташовані нейрони, які відповідальні за больову, шкірну та м'язову чутливість, А задня частина лобової частки відповідає за рухи.
Потилична частка (Лат. Lobus occipitalis) – утворення кори великих півкуль, що розташовується позаду тім'яною і скроневою часткою. Є місцем розташування зорової кори, що забезпечує сприйняття зорової інформації.