Розумово відсталі індивіди мислять саме, тобто. залишаються при владі поодиноких наочних образів, не вміючи зрозуміти приховане за ними загальне, суттєве. Вони скоріше згадують, ніж розмірковують.
Для мислення розумово відсталих дітей характерно: Найбільш порушеним є словесно-логічне мислення, а найбільш збереженим – наочно дієве. Для подальшого ефективного навчання необхідно закласти повноцінну основу наочно дієвого та наочно образного мислення.
Розумова відсталість характеризується психічним недорозвиненням з недостатністю інтелекту, порушенням здібностей та навичок, що ускладнює адекватну соціальну адаптацію пацієнта.
Розумову відсталість у дітей відносять до недорозвиненості всіх процесів психічного розвитку, яка проявляється у низькому рівні інтелекту, коли дитина не здатна пізнавати навколишній світ, навчатися, набувати знань відповідно до свого біологічного віку.