Субфебрильна температура може спостерігатися при наступних захворюваннях: амебіазі, ВІЛ-інфекції, лямбліозі, застуді, хронічному тонзиліті, осередковій пневмонії, туберкульозі, соматоформній вегетативної дисфункції серця та серцево-судинної системи, пієлонефриті, виразковому коліті, сар,
Практично у кожному випадку пацієнту із субфебрилітетом необхідно зробити загальний та біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, електрокардіографію, пройти рентгеноскопію грудної клітки. При виявленні ознак інфікування лікар проводить цілеспрямований пошук вогнища інфекції (вірусу).
На відміну від високої лихоманки, підвищення температури тіла на 1-2 градуси не є небезпечним для організму.. Субфебрильна температура не призводить до деформації білкових молекул та загибелі клітин. Норми тривалості такого стану організму визначає лікар.
Це відбувається через ослаблену імунну систему.. Причиною підвищення температури можуть бути і аутоімунні процеси, коли захисні сили організму помилково починають атакувати здорову тканину. Крім того, медики стверджують, що часто температура 37,0 – 37,5 ° C є ознакою алергії прихованої або явної течії.